Безсумнівно війна в Україні стала стресом і для дітей, і для педагогів. Багато сучасних стресових ситуацій у дітей і дорослих виникає внаслідок військових дій – одного із найбільш екстремальних факторів. Тому в межах екстремальної психології дуже активно використовують первинну психологічну допомогу.

Mатеріали для використання в роботі під час воєнних дій

Первинна психологічна допомога – це набір екстрених практичних навичок та методів підтримки, спрямованих на заспокоєння людей у стані гострого стресу, страху або паніки після кризових подій.

Вона ґрунтується на таких базових характеристиках:

– ЇЇ надання не передбачає значної професійної підготовки.

– Базується на природних здатностях проявляти співчуття, людяність.

– Простота.

– Залежить від глибини впливу події на людину.

У більшості випадків перша психологічна допомога надається під час тяжкого впливу психотравмуючої події на особу. Саме оцінка поведінка постраждалого є вирішальною для прийняття рішення про надання першої психологічної допомоги. З цього погляду важливою є оцінка станів.

Завдання ППД:

– Формувати відчуття безпеки, звʼязку з іншими людьми, спокою і надії.

– Сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки.

– Зміцнювати віру в можливість допомогти собі та оточуючим.

ППД надають у випадках таких порушень психічних процесів:

– Порушення когнітивної функції. Нездатність зосередити увагу на важливих обʼєктах, розсіяність, нездатність відвести увагу від стресора; порушення короткочасної памʼяті; нездатність до аналізу, синтезу, узагальнення.

– Порушення емоційного реагування. Невідповідність за силою і адекватністю реагування на емоційні стимули (надмірна сила реагування, відсутність емоційного відгуку, емоційна лабільність/ригідність).

– Дезорганізація. Неможливість виконувати складні координовані рухи через порушення дрібної моторики та великої моторики. Неможливість виконувати команди. Відчуття розбитості, слабкості/млявості/безладної активності.

– Втрата здатності контролювати свою поведінку. Нездатність самостійно ставити та досягати навіть прості цілі, велика кількість непогоджених, нескоординованих рухів, нездатність до звʼязного мовлення, словесні тиради, словесна агресивність.

– Порушення адаптації до оточуючого світу. Неадекватне сприйняття себе, своїх можливостей відносно навколишніх умов.

– Деморалізація. Розвʼязність, вульгарність, цинізм, грубість, хамство. Нехтування будь-якими нормами етики та субординації, нормами гігієни. Неконтрольоване вживання алкоголю, наркотичних речовин.

Перша психологічна допомога включає такі елементи:

– ненавʼязливе надання практичної допомоги та підтримки;

– оцінювання потреб і проблем;

– надання допомоги в задоволенні базових потреб (їжа, вода, інформація);

– слухання людей, не примушуючи їх говорити;

– розрада та заспокоєння людей;

– надання допомоги в отриманні інформації, встановленні звʼязку зі службами та структурами соціальної підтримки;

– захист людини від подальшої шкоди.

Головним принципом надання першої психологічної допомоги є: «НЕ НАШКОДЬ».

Правила надання першої психологічної допомоги:

– Знайти для розмови тихе місце, де ніщо не відволікатиме.

– Показувати зацікавленість, наприклад, киваючи головою чи вимовляючи короткі підтверджувальні репліки.

– Бути терплячим і спокійним.

– Надати людині можливість помовчати.

– Поважати конфіденційність і не розголошувати повідомлені особисті відомості.

– Надавати фактичні інформацію, чесно говорити про свої знання: «Я не знаю, але спробую для вас дізнатися».

– Надавати інформацію зрозумілою мовою, простими словами.

– Бути поруч з людиною, але дотримуватися необхідної дистанції з урахуванням її віку, статі та культури (якщо потрібно обійняти, то обовʼязково спитати дозволу).

– Висловлювати співпереживання людям, які говорять вам про свої почуття, перенесену втрату чи важливі події (втрата будинку, смерть близької людини, тощо).

Під час надання першої психологічної допомоги заборонено:

– змушувати людину розповідати про те, що з нею відбулося;

– давати оцінку тому, що людина зробила чи не зробила, або її емоціям;

– описувати людей, використовуючи негативні епітети;

– розповідати про свої власні труднощі;

– перебивати і квапити співрозмовника (наприклад, дивитися на годинник, говорити занадто швидко);

– вигадувати, коли чогось не знаєте;

– давати обіцянки;

– переказувати співрозмовнику оповідання, почуті від інших;

– торкатися до людини, якщо немає впевненості про те, чи прийнято це в її культурному середовищі;

– використовувати занадто спеціальні терміни;

– позбавляти людину віри у власні сили і здатність самій подбати про себе;

– думати і діяти так, немов зобовʼязані вирішити за іншого всі його проблеми;

В стресовому стані людина є дуже схильною до навіювання та впливу, і будь-яке слово може спричинити реакцію як миттєву, так і відстрочену. Тому потрібно памʼятати правила психологічної комунікації.

Правила психологічної комунікації:

1. Використовувати принцип «приєднання і ведення»: якщо людина сидить, фахівець також сідає; якщо потерпілий рухається, то фахівець, «приєднуючись», також починає рухатись, поступово сповільнюючи темп.
2. Бути «активною силою», яка повертає людину до ситуації «тут і зараз».
3. Обовʼязково представитися «Я… (імʼя)».
4. Використовувати фрази-інтервенції чітко, коротко, впевнено. Нести посил: «Я з Вами, ви не один… Я можу Вам допомогти».
5. Сфокусувати потерпілого перш за все на фізичних відчуттях, наприклад: взяти за руку та попросити потиснути вашу руку (попередньо спитати дозвіл).
6. Поставити питання, що передбачає вибір, або попросити про щось, що людина здатна виконати, наприклад: налити в стакан води для себе, розповісти, куди вона піде, коли почуватиметься краще.
7. Уникати конфронтації, підтримувати будь-які позитивні зміни в поведінці потерпілої людини, заохочуючи словами і жестами.

8. Надавати інформацію про можливі стани після травматичної події, контакти фахівців, до яких людина може звернутися в разі потреби.

Ознайомтеся з техніками емоційної регуляції.

– Дихання животом. Вдихаєте повітря через ніс. Роблячи глибокий вдих, злегка надуваєте (округлюєте) живіт, на 2-3 секунди затримуєте подих, продовжуючи тримати живіт округленим. Видихаєте повільно через рот.

– Мʼязова релаксація. Потрібно напружувати, а потім розслабляти мʼязи. Напруження мʼязів після розслаблення буде зменшуватися, в порівнянні з тим, з якого починали.

– Заземлення. Знайти хвилину і подивитися довкола, щоб залишитися в безпосередній реальності, та відчути землю під ногами (можна також напружити ступні, щоб відчути себе «прирісшим» до землі).

– Сканування тіла та сенсомоторне маркування. Усвідомити свої тілесні відчуття і назвати їх (наприклад: напружений, зажатий, розслаблений тощо).

При наданні першої психологічної допомоги потрібно говорити чіткими й короткими фразами, можна навіть підвищити голос.

Важливо! При наданні першої психологічної допомоги встанолюємо контакт і даємо перше відчуття того, що є ще щось, крім пережитого жаху. Людині, якій ви надаєте допомогу, потрібно дати відчуття опори, впевненості та стабільності. Тому потрібно говорити набагато повільніше, ніж зазвичай.

Тим, хто потребує першої психологічної допомоги, надайте контакти служб та організацій, які надають першу психологічну допомогу.

Контакти служб та організацій, які надають першу психологічну допомогу:

• Телефон Довіри (Житомир): За номером (068) 718-59-82 можна зв'язатися з професійними психологами, які підтримають у пошуках виходу зі складних життєвих ситуацій.
  • Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 (обідня перерва 13:00-14:00).
• «Хаб стійкості» (Житомир): Безкоштовна гаряча лінія 0 800 4000 23.
• Гаряча лінія НУО «Людина в біді»: Безкоштовні психологічні консультації, що працюють 24/7: 0 800 210 160.
• Lifeline Ukraine: Національна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров'я — 7333 (цілодобово).
• Для військових та їхніх близьких: Колцентр «Варто Жити» — 5522 (лінія психологічної підтримки, обирати пункт.
•  Центр психосоціальної підтримки НаУКМА або БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 0960392258; 0991985795; 0635581282.
•  Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна». Цілодобово, тел. 0800-500-335 (зі стаціонарних) або 0800-116-123 (з мобільних).

 Канали психологічної підтримки для дітей та підлітків 

• ПОРУЧ — спільний проєкт МОН України, ЮНІСЕФ, Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ “Волонтер”». У рамках проєкту є онлайнові терапевтичні групи підтримки для підлітків.
• Teenergizer — це рух, який об’єднав підлітків із регіону Східної Європи та Центральної Азії. На сайті можна записатись на безоплатну консультацію від психологів та консультантів проєкту.
• Національна гаряча лінія для дітей та молоді від Ла Страда — 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (з мобільного). Дзвінки безоплатні, анонімні, конфіденційні.
• Не дрібниці — безпечний підлітковий простір, який надає безоплатні консультації онлайн в боті (але консультують психологи, не автоматизовані механізми).
• Лінія від благодійного фонду «Голоси дітей» — телефонна лінія психологічної підтримки для дітей та батьків. Також можна записатись на очні консультації, якщо ваше місто є в переліку.
• Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine — 7333 (цілодобово).
• ГО «Фонд Маша» — для жінок та дітей (м. Київ).
• Коло сім’ї — центр для дітей, молоді, майбутніх батьків, вагітних.